O pocztach we Lwowie- wspomnienie

 O naszym pobycie trzeciomajowym.. 


Wycieczka do Lwowa.

W piątkowy wieczór 30 kwietnia 2010 roku wyruszyliśmy z koniecpolskiego Rynku na trzydniową wycieczkę do Lwowa. Głównym celem imprezy było zwiedzanie miasta i zabytków związanych z historią Polski. W planie wycieczki były także: Olesko, Podhorce, Brody, Poczajów oraz Krzemieniec. Grupa liczyła 33 osoby - nauczyciele, członkowie i sympatycy Towarzystwa Przyjaciół Koniecpola. Olga Kalinowska i Agnieszka Sobalak (organizatorki wycieczki) zadbały, aby wszyscy uczestnicy czuli się dobrze i miło spędzili czas. W autokarze przywitała naszą grupę pilotka, sympatyczna pani Basia, która przedstawiła program wycieczki i cały czas z ramienia Biura Turystycznego "Andretour" dbała o wspaniałą atmosferę imprezy. Mimo późnych godzin wieczornych nikomu nie chciało się spać. Jednak po północy, zmęczeni rozmowami, śmiechem, zasnęliśmy w dość wygodnych fotelach autokaru. Około 5 rano byliśmy już na granicy w Medyce. Polska odprawa trwała przysłowiową "minutkę", ukraińska - 4,5 godziny. 1 maja przywitał nas słoneczną pogodą, więc czekanie na odprawę umilaliśmy sobie rozmowami na świeżym powietrzu.

Więcej na stronie : http://www.tpk-koniecpol.strefa.pl/wlwow.htm

W Jampolu o nas piszą..

Jak wspomnieliśmy już wcześniej nasz pobyt w Jampolu spotkał się z bardzo ciepłym przyjęciem. Efektem chyba najwazniejszym jest wspólna dyskusja o przyszłości jampolskiej nekropolii. Nekropolii ,która wydawało się, ze jest skazana na zapomnienie. W obu zamieszczonych na oficjalnych stronach miasta informacjach podkreślono rozmach naszych prac i chęć dalszej współpracy. 
         
Artykuły w najbliższym czasie zostaną przetłumaczone na język polski.

"Могилу прадіда збережи від забуття"
04.07.2011

4 липня на Ямпільщині стартувала акція "Могилу прадіда збережи від забуття", яку як і минулого року, вже вдруге організовує та проводить Управління освіти Дольношльонского воєводства, TVP відділ у Вроцлаві, при підтримці Генерального консульства Республіки Польща у Вінниці. Ямпільська райдержадміністрація в повній мірі сприяє у перебуванні та підтримує польських волонтерів у такій благородній справі збереження історії та виховання підростаючого
покоління.
















6 липня учасники акції зустрічатимуть біля каплиці XVII століття, що частково збереглася на Ямпільському кладовищі, поважних гостей: генерального консула Республіки Польща у Вінниці Криштофа Свідерека, голову Ямпільської райдержадміністрації Володимира Волошина, а також представників міської влади, громадських організацій та кореспондентів польських і українських медіа.

Безпосередні учасники цього заходу - 13 волонтерів - учні та викладачі шкіл Нижньої Сілезії, котрі будуть впорядковувати могили на місцевому цвинтарі. Запрошуємо усіх небайдужих взяти участь в акції "Могилу прадіда збережи від забуття"!
Закінчиться акція 14 липня.

"Польський мавзолей на Ямпільшині"  17.07.2011
 Польська група волонтерів, що в рамках акції "Могилу прадіда збережи від забуття" проводила розчищувальні роботи на Ямпільському кладовищі, недавно завершила свою місію і повернулася на батьківщину.
Цьогоріч їм вдалося розчистити дещо більшу площу аніж це було торік. Більше того - наче винагородою за важку виснажливу працю стала для них унікальна знахідка, що не має аналогів у Європі. Знайдено поховання відомого польського музиканта-класика, досить відомої постаті з історії польської культури, віолончеліста, мецената, автора багатьох сонат, тобто ще й композитора - Костянтина Сарнецького.
















Митець і справді проживав на території Ямпільщини - мав маєток у Гальжбіївці. Помер коли йому виповнилось 48.
Те, що склеп в якому покоїться прах Сарнецького, мармурова і гранітні частини надгробка надзвичайно гарні, вишукані, тонкої ручної роботи (що століття тому, коли не було спеціальної техніки по різьбленню, було дуже дорогим задоволенням) говорить про те, що цей чоловік був дуже знаменитий і багатий. Цікаво, що склеп розташований незвично, так наче покійник хотів бачити перед собою ріку і місто.
Постамент і бюст, усі 12 гранітних колон (не всі на своїх місцях)прикрашені художніми різьбленими орнаментами, ланцюги, що їх з'єднують, були виготовлені у Варшаві одним невідомим італійським майстром. За словами керівника волонтерської групи, історика за фахом, Єжи Рудніцького, подібних надгробків (за стилем і оригінальною технікою) польських поховань учасники акції не зустрічали ніде, хоч і бували у багатьох країнах Європи, окрім України і Польщі, наприклад, у Франції та Італії.
Єжи пообіцяв, що наступного року намагатиметься повернутись зі своєю групою саме до Ямполя. Всім гостям дуже сподобалась наша земля та гостинність. Крім того, як виявилось, Ямпільський цвинтар є дуже цікавим для польських дослідників. Найдавніші польські поховання тут ще з 1605 року. У Львові, наприклад, кладовища набагато "молодші" і не мають такого різноманіття. На ямпільському кладовищі ж так несподівано й незвично змішались (у формах хрестів, надгробних плит, написів) стилі і європейські, і азіатські з доданням якихось колоритних молдавських рис.

http://www.yamp-rda.narod.ru/index.html

Podziękowania

Mogiłę pradziada ocal od zapomnienia

Mogiłę pradziada oc al od zapomnienia

Krzysztof Kunert

Po wojnie na Dolnym Śląsku osiedliło się wiele osób z przedwojennych, wschodnich terenów Rzeczpospolitej. Do dziś w samym Wrocławiu i okolicy żyją tysiące rodzin, które pozostawiły na Wschodzie mogiły bliskich. Polskie groby, przez dekady pozostawione same sobie, niszczały. Grażyna Orłowska-Sondej, dziennikarka TVP Wrocław, nie tylko od lat starała się zainteresować dolnośląską opinię publiczną dziedzictwem pozostawionym na Kresach, ale sama wraz z garstką zapaleńców uratowała od zapomnienia dziesiątki kresowych nekropolii. Jej wieloletni upór i determinacja opłaciły się. W tym roku w akcję „Mogiłę pradziada ocal od zapomnienia” włączyło się ok. 200 tys. dolnośląskich uczniów.

200 tys. uczniów ratuje kresowe nekropolie

Apel Dolnośląskiego Kuratora Oświaty o wsparcie II edycji akcji ratowania polskich nekropolii na Ukrainie

LIST OTWARTY DO POLSKICH UCZONYCH, NAUCZYCIELI, MŁODZIEŻY I STUDENTÓW

Szanowni Państwo,

w związku ze słusznym apelem p. Łukasza Kuźmicza w sprawie programów
nauczania w szkołach z zakresu tematyki kresowej i prawdy historycznej,
zwracam się do naszych Szanownych Akademików, znakomitych profesorów
humanistów, a przede wszystkim do prof. Leszka Jazownika, jego zespołu
uniwersyteckiego, ale też do innych profesorów, by przygotowali listę
utworów lub fragmentów utworów z literatury pięknej, które wedle nich
mogłyby stanowić lekturę szkolną zarówno w szkołach podstawowych, gimnazjach
i liceach.